Loading
svg
Open

Про Tachinomi: новий азійський проєкт Алекса Купера

На Великій Васильківській, 29 у Києві знову гамірно.
У 2019 році брати Гусовські відкрили тут популярний ресторан близькосхідної кухні Adelle. Він припинив роботу після початку повномасштабного вторгнення.
Тривалий час на вікнах висіло оголошення про оренду.
І ось на початку серпня тут знову багато людей: гості приходять протестувати новий азійський формат Tachinomi, який відкрив Алекс Купер.
Ми також були на відкритті: розпитали команду про особливості закладу і ділимося цікавими деталями з вами.

«Парадокс тачіномі»: як концепт закладу «переріс» назву

Тачіномі – це тип маленьких барів без посадки для гостей. Формат з’явився в Японії ще в епоху Едо, але став масовим після Другої Світової. Пік популярності закладів припав на 60-ті: період швидкого економічного зростання. Тачіномі мали шалену популярність у японців, які заходили в них за алкоголем після довгого робочого дня.

Дуже часто так називають навіть не окремі заклади, а барну стійку, облаштовану біля магазинів, та простір поряд. Тут наливають напої та пропонують мінімальні закуски, а поруч встановлюють кілька високих столиків, на які можна спертися.
Це маленькі гамірні місця, які можна зустріти майже в усіх великих містах Японії.

Tachinomi від Купера зовсім не схожий на заклад такого формату. Тут декілька просторих залів, обслуговування за столиками та доволі розлоге меню. Таку невідповідність пояснюють тим, що концепція трансформувалася декілька разів.

З самого початку команда шукала формат, який би пасував маленькому приміщенню біля ресторану кримськотатарської кухні «Селям». Саме тоді виникла ідея зробити заклад в стилі тачіномі. І, власне, так його й назвати.

До роботи над стравами залучали декількох кухарів. В якийсь момент меню стало настільки розлогим, що вже потребувало іншого простору та іншої концепції. Змінилося все, крім назви, до якої вже призвичаїлася команда.

Тіні, рослини та старі телевізори

Над інтер’єром попереднього ресторану Adelle працював талановитий архітектор Денис Беленко. Тож команда Алекса Купера, яка зазвичай інвестує значні зусилля в те, щоб «вписати» заклади в історичні будівлі, цього разу взяла за основу простір попереднього закладу: не змінювала його кардинально, а радше додала нові акценти.

Наприклад, багато експериментували з освітленням: воно адаптується під пори року та час дня. Окрему увагу приділили «драматичним» тіням від численних рослин.

Серед інших цікавих деталей: штори (створюють «театральний ефект»), ширми з ієрогліфами, старі телевізори, на екранах яких транслюється одно й те саме відео.
Та все ж таки головним акцентом залишаються величезні вікна. Нарешті, знову відчинені.
Вони ніби стирають кордони між простором вулиці та гамірним залом.

Про неочікуване меню, усвідомлену неканонічність та сімейні історії

Як ми вже зазначили, в ході роботі над проєктом «японський бар» перетворився на ресторан з мультинаціональним меню.

Ба більше, команда свідомо не претендує на «канонічність» страв, хоча до кожного напрямку меню підходить відповідально і може пояснити те чи інше рішення.
Як написав сам Алекс Купер: 

«смачна Азія; така, як ми хотіли: точно не канонічна, але це не бунтарство, це пошук себе і нові відкриття».

Наприклад, «перший рамен» відрізняється від тих насичених, густих раменів, «в яких ложка стоїть». Надія Носкова, яка долучилася до розробки меню, говорить, що команда шукала натхнення в цілком неочевидних речах. Наприклад, у фільмі «Тампопо». Це культова японська комедія, головна героїня якої володіє невеличким закладом та шукає рецепт ідеального рамена. Страви з фільму наштовхнули на думку про створення «питкого» легкого рамена на бульйоні з курятини, свинини, анчоусів, боніто та комбу. Комусь він беззаперечно подобається, когось дивує.

Тачі-рол – це теж експеримент. Завеликий для традиційного хенд-рола, пів кілограмовий тачі-рол «закриває» категорію страв, які зручно взяти з собою на обід. Є 4 варіанти: з куркою кацу, лососем, унагі та міксом смаженої креветки та маринованого тунця.

Тачі-рол – це теж експеримент. Завеликий для традиційного хенд-рола, пів кілограмовий тачі-рол «закриває» категорію страв, які зручно взяти з собою на обід. Є 4 варіанти: з куркою кацу, лососем, унагі та міксом смаженої креветки та маринованого тунця.

Для сендвічів сандо – з куркою та тунцем –  випікають надзвичайно пухкий «молочний» японський хліб хоккайдо.

Серед інших страв в меню: шанхайський паровий дамплінг-суп з креветками, пад тай з креветками, тайський та японський варіант карі.

Окреме місце в меню займають корейські страви. Керуючий закладом – Ігор ЛІм, етнічний кореєць, який розвиває корейську культуру в Україні. Тож в Tachinomi готують страви, знайомі йому з дитинства. Наприклад, холодний корейський суп куксі.

Також як комплімент від закладу всім гостям пропонують моркву по-корейськи: страву, яка виникла та набула популярності в діаспорі корейців на території колишнього СРСР. Ігор Лім розповідає, що саме така морква завжди була в його родині, і він щасливий, що зараз, пригощаючи нею, може проявити гостинність та поділитися чимось дуже важливим особисто для нього.

Бажаємо успіхів Tachinomi, команді Купера та всім рестораторам, які знаходять в собі мужність створювати нові небанальні проєкти в наш час.

 

Адреса: Велика Васильківська, 29
Instagram закладу

БІЛЬШЕ
svg